.
Перша — це страх: його зазвичай відчувають SMM-менеджери, які тільки починають свою кар'єру та готові робити все що завгодно — створювати публікації, продумувати формати та інтерактиви, розбиратися з негативом — аби не займатися аналізом.
Друга реакція — помилки на кшталт «спочатку досягнемо результату, а потім проаналізуємо» або «аналітикою повинні займатися таргетологи та маркетологи, а не контентники».
Чому аналітика все ж таки важлива та як вона може допомогти в роботі над проєктом?
Правильно поставлене запитання — половина успіху
Щоразу, коли перед вами виникає якесь завдання щодо створення контенту, потрібно відразу поставити такі важливі запитання:
1. Навіщо це нам?
Так ви зможете зрозуміти, чого саме від вас очікують. Наприклад, клієнт каже: «Додаваймо до дописів більше посилань на наші продукти». З одного боку, можна просто мовчки взятися за завдання та зробити, як просять. Але якщо уточнити у клієнта, навіщо нам це потрібно, несподівано виявиться, що він очікує не доданих посилань, а продажу з публікацій.
Далі ви можете показати свою експертність:
Просто вставлені посилання не додадуть дописам охоплень. Пропоную інший варіант — зробити більше публікацій про переваги бренду та систему лояльності.
Різниця в підході очевидна, чи не так? Всього одне правильно поставлене запитання змінює саме завдання та допомагає досягти потрібних результатів.
2. Навіщо це їм?
«Їм» — це цільовій аудиторії. Наприклад, клієнт нещодавно прочитав у Instagram допис із тематичною добіркою літератури та тепер хоче таку саму публікацію на сторінці свого бренду. Але навіщо це підписникам? Адже зовсім не факт, що ці книжки їм «зайдуть». А після поставленого запитання та отримання відповіді виявиться, що клієнт просто хотів підвищити кількість репостів.
І знову ви можете роз'яснити ситуацію:
Наша аудиторія не дуже сприймає подібні «корисності», але ми можемо зробити публікацію за аналогією з тією, яка зібрала 100500 лайків та репостів 2 місяці тому, пам'ятаєте?
3. Наша аудиторія — хто це?
Без відповіді на це запитання починати роботу загалом безглуздо. Перед тим як створювати контент, потрібно обов'язково дізнатися, для кого ви це робите. Адже цільова аудиторія — це люди, котрі хочуть задовольнити свою потребу за допомогою певних послуг чи продуктів. Тому те, що та як ви транслюватимете, впливає на те, хто зацікавиться вашим контентом.
Портрет цільової аудиторії можна скласти за такими критеріями:
1. Стать, вік, сімейний стан
2. Географічне розташування
3. Чим цікавиться ця людина? Що для неї важливо? Які в неї цінності та що вона любить?
4. У якій сфері працює? Де вчиться? Скільки заробляє? Як відпочиває?
5. Які у неї страхи та болі?
Визначивши коло споживачів, яким буде цікавий бренд, можна сміливо ставити ще одне запитання.
4. На який результат ми розраховуємо?
Після відповіді ми одразу розуміємо глобальний «задум», тобто з'ясовуємо всі очікування: чого саме хочуть досягти завдяки веденню сторінки, до яких цифр прийти тощо.
Також потрібно з'ясувати, який бюджет виділяється на роботу, хто є відповідальним у тих чи інших обставинах, що конкретно називатиметься ціллю, а що результатом. Наприклад, клієнт мріє про те, щоб його сторінка мала багато підписників. Це ціль. А от результатом можна вважати +200 підписників протягом місяця.
Багато хто дивується, коли дізнається, що перелічені запитання якраз і є частиною аналітики, вірніше, збором даних. Тобто навіть постингу ще не було, а аналітика вже запущена, уявляєте? 😎
Як генерувати ідеї для постів?
Після з'ясування відповідей на всі запитання, що нас цікавлять, можна приступити до створення самого контенту.
Щоб зробити допис, важливо провести «розвідувальну операцію»: вивчити сторінки конкурентів бренду, інтереси аудиторії, а також публікації, які заходили їй на ура. Весь цей аналіз можна робити як вручну, так і за допомогою різних парсерів — спеціальних програм для автоматичного збирання даних.
Це вивчення є другою аналітичною частиною роботи SMM-фахівця. Збереження віжуалів у мудборди, моніторинг обговорень, коментарів і навіть публікацій на персональних сторінках цільових підписників — все це допомагає створювати якісний контент, який подобатиметься аудиторії та відповідатиме обумовленим цілям.
Як тільки ви впровадите аналітику у свій звичний робочий процес і почнете шукати ідеї для публікацій, то з подивом виявите: контент може з'явитися просто з нічого, а час на його створення займає не більше 20 хвилин. Це дуже полегшує роботу: замість постійних мозкових штурмів та генерації свіжих креативів ви зможете легко отримувати новий контент, просто переупаковуючи наявний.
І на цьому все?
Дописи опублікували, результати отримали... Але на цьому робота з контентом ще не завершилася. Тепер важливо зібрати нові дані.
Проаналізуйте реакцію підписників. Що їм сподобалося, а що залишилося поза увагою? Що зачепило аудиторію найбільше та змусило її писати коментарі чи ставити лайки? Які питання вона найчастіше ставить? Виділіть ядро ЦА бренду та вивчіть те, що поєднує всіх цих людей, — це допоможе створити ще більш крутий контент.
До речі, якщо ви спробували ввести нові формати або ідеї, і вони не «зайшли», не поспішайте від них відмовлятися. Остаточні висновки можна зробити тільки після публікації щонайменше 5 дописів — за цей час ви можете намацати справжні бажання та зацікавленість цільової аудиторії у чомусь протилежному. Зібрані спостереження допоможуть підкоригувати та вдосконалити наповнення сторінки.
Пророблений таким чином контент-план буде дуже корисний надалі: після збору всієї статистики ви побачите картинку повністю та легко вирішуватимете, які рубрики варто «експлуатувати» частіше, а які краще поки відкласти вбік.
Як бачите, слово «аналітика» — не таке вже й страшне й незрозуміле, як здається на перший погляд. Навіть більше: саме грамотно поставлені запитання, правильно підібрані ідеї та вірно зроблені висновки — запорука успіху в нашій справі 😉